muZ newZ : Музичні новини | Музыкальные новости | Music News

Оскільки чуваки виклали дуже скромний прес-реліз до альбому, то я буду писати від себе. Спрінг філд – це молодий колектив з Севастополя. Вік хлопців мабуть 19-21 рік, шо досить круто враховуючи якість музики. Дуже близькі по духу моїм музичним вподобанням) Взагалі хороші чуваки, мав можливість послухати вживу на концерті з Jet Market і Bedtime for Charlie в Харкові.
По музиці чути любов до металкору, скейтпанку і поппіхардкору. Ну якось так це бачу я. Насолоджуйтесь))

Скачати альбом
http://ifolder.ru/23955543
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3601076

Вийшов новий міні альбом хлопаків з Луцьку Фіолет. Це вже третій альбом за два роки в діскографії гурту. Приємно що все це робимо Ми, на своїй студії Індюк. Фіолет, це підбірка цікавих музикантів, та змістовних ліричних текстів. Працювати з ними просто та без напрягів. На цей раз, метою було зробити пісні під акомпонимент звичайного фортепіано. Десь в Луцьку було знайдене кашерне піано, та з допомогою пари мікрафонів був знятий живий звук. Це досить дивно для української поп музіки, де ніхто вже давно не париться с живим звуком. А навіщо? Є ж коргі та роланди! Але в дупу ці всі сінтетичні девайси… Фіолет це не тівішні ідоли, а реальні музіканти, яки 100 процентів живі. Здається що багатьмом вже пора брати приклад з Фіолету, та виводити Українську поп музіку на новий рівень. А слухачу тільки і лишається, запалити свічки, налити келих пойла, та прокайфувати 20 хвилин, від звуку фно та вокала Сергія Колоса!

закачати: http://www.ex.ua/view/7500643

Молода львівська група Shoot the operator виклала в мережу свій дебютний LP “Phenomenon”.
Альбом містить одинадцять різноманітних інструментальних композицій і доступний для вільного скачування за посиланням:

http://www.divshare.com/download/14536773-513

Контакт:
http://vkontakte.ru/shoottheoperator

Від сьогодні у вільне скачування надійшов стилістично новий для сучукрмузики альбом з тематичною назвою Sputnik від львівської групи Polaron. Радянських шугейз з домішками нойзу – естетичний бруд звуку і фішки колишньої епохи вдало зійшлися в одинадцятьох треках нового альбому колишніх Dracula Drops D. Зі зміною назви колективу їхнє внутрішнє спрямування теж перейшло в новий звуковий простір. Слухайте, що з цього вийшло.

Заходьте сюди polaronmusic.com і скачайте Sputnik .
Майже всі пісні з альбому Polaron виконував на своїх виступах, також є бойовики, які вже виходили як сінгли. Танцювальні і драйвові пісні домінують.

В кожній пісні в будь-яку мить на перший план може вивестися інша мелодія із неприродньо примоченим дждждж. Перегружений звук і нойзовість гітарного матеріалу поєднюється із космічною атмосферою – і мрією якоїсь недосяжної утопічної радянської ідеї.
Дається взнаки, що барабанні партії ще при задумі створення Sputnik’а планувалися по звучанню максимально електронними – саме на цих мотивах дискотеки 80-их тримається ритмічний малюнок кожної пісні.
Окремої похвали заслуговує вокал – так, тут через накручені ефекти реверберації і шуму, з одної сторони, згадується модна тенденція закосу під “стару” музику. Але, з іншого боку, саме ці примочки роблять вокал дуже відповідним до музики поляронів. Крім того, несподівані появи російськомовних текстів і манера їх виконання переносить в атмосферу перших “пєсєн года” – саме такого ефекту Polaron хотів досягти в стилістиці свого альбому.
Sputnik поєднав в собі впливи сучасного західного шугейзу і спогади про дивну епоху, яку багато хто з нас не застав у свідомому віці. Проте, вижавши з цього найхарактерніше і додавши свого – суто поляронівського – група отримали абсолютно якісний результат. Тепер львівський “Полярон” – це не лише неонові та іонні лазери, генераторні лампи, вакуумні вимикачі, а й Sputnik, наразі єдиний в своєму екземплярі.

Запуск на орбіту пройшов успішно.

“…Людям подобається коли їх лякають”

Кошмарний сон і світанок, довіра та ненависть: концепція дебютного міні-альбому гурту Serenity Dawn.
My Sweet Nightmare побачив світ 03.02.2011р. Матеріал альбому писався в процесі створення завдяки цьому можна відчути розвиток гурту як цілісної одиниці.

В цьому ЕР ми об’єднали важкі, мелодійні та “качові” рифи із синтетичним забарвленням. Запис інструментальної частини відбувався на домашній студії SerenityStudio а вокальні партії були записані на студії колись відомій як “Рекорд” рекордс.

Наразі ЕР-шник викладений для вільного скачування в мережу, згодом буде тиражування на СД носіях.

скачати/прослухати можна тут:
http://vkontakte.ru/club7243660
http://www.ex.ua/view/4892577
http://www.ex.ua/load/7312600

Щиро вдячні всім хто нас підтримував і допомагав нам.
Приємних, вам, сновидінь

ElliS важко назвати відкриттям у музиці, а їхній альбом «Вуду» – претендентом на вуха багатомільйонної аудиторії. Але навряд чи гурт потребує цих заїжджених епітетів – вони банально творять музику. Гарну гучну музику, а не продукт під «замовника» або витонченого у всіх гранях слухача. А чи треба?

Треба. Весь альбом можна описати одним словом – істерика. Щира. Мабуть, вона і дає привід повірити в те, що «Вуду» насправді магія.

Досить яскравий початок – гарні рифи композиції, що відкриває, «Вуду лялька» починають історію хвороби з чистого аркуша. Повна профанація у тексті, роковий вокал і стрункі, як куранти годин, гітари. І не треба вірити людям, що приписують цьому гурту гучні епітети у вигляді «брістольського саунду» та «інді-шмінді». Вони тут просто відсутні, а замість – подоба, наскільки воно можливе в рамках українського саунду взагалі, на shoegaze. Потужний і всепоглинаючий звук якого відбивається і в досить спокійних «Чужих», як ніби затишшя перед бурею, вривається ще одним бойовиком «Космос». І не дивлячись на явну схожість з треком № 1, контраст на обличчя – експерименти зі звуком пішли далі, і ми вже бачимо спробу награти noise у шість струн. І нехай вийшло не завжди рівно, але до біса сміливо.
Після нам дають перепочити і поділити усі скупчені враження на два. «Розділи на 2» веде спочатку у солодкі джазово-народні мотиви, потім вирівнюючись у чи не самий стандартний український поп. І коли, здавалося б, відраза від почутого досягає своєї межі – зривається на крик, який переростає у ще один попсовий рвач – «Дорослі ігри». Ось тут поставимо ремарку – ті, хто часто пишуть про наявність «брістольського саунду» в альбомі далі цієї пісні не забиралися. Хоча, не будемо лукавити, натяк на нього присутній. Але маленький, скоріше щоб позлити, ніж як-то змавпувати чужий собі стиль. Як не прикро, але дорогу від рідної гурту Соснівки до Брістоля не викласти навіть річним бюджетом нашої країни …

… Від невеселих думок відводить «Радісна». Відповідність назви у пісні на всі сто, з її етно-мотивами, незмінною гітарної симфонією, що обривається на звуках перебуває метро. «Обережно, двері зачиняються. Наступна станція – Універ … » а ні! Наступна станція називається «Море», але не чекайте від нього літнього тепла і привітного настрію. Це море – зимове, яке розтікається у ваших ніг сумною, а часом і жорстокою, грудкою болю. Як пересохле від плачу горло і рання осіння депресія, з її дахами, сигаретами, алкоголем і самотністю. Любов?

Її намагається відшукати на радіохвилях «Два дні». Мабуть, найсильніша по композиції пісня – голий нерв, крик, що м’яко переходить в агонію.

Здавалося, тут варто було поставити крапку, але слідує класичний епілог. Епілог у фільмах без хеппі-енду. «Зачекай». Нескінченне спостереження за ще недавно найріднішою людиною, що нині йде у нікуди. І вже перед самим завісою – обнадійливо спійманий погляд на своїй потилиці.

Не знаю, чи буде у цього альбому продовження і чи варто його взагалі робити. Але якщо ви потрапили у ситуацію, коли абсолютно не хочеться бачити людей, але потрібно щось, здатне зрозуміти і потримати за руку в критичний момент – завантажте і послухайте цей альбом. http://www.ex.ua/view/5315534

Єжи Рудь ( Незалежний критик, журналіст )

Вконтакті: http://vkontakte.ru/club4113025

В перший день весни, 1 березня 2011 року, гурт «Опіум» оприлюднює новий сингл «Іржа», що є своєрідним анонсом другої платівки львівських музикантів «Почуття і медалі». Робота включає дві пісні з майбутнього альбому – «Венера Мілоська» та «Іржа». Власне від назви однієї з композицій походить назва нового веб-синглу.
Треки абсолютно різні і це не випадковість – адже більш романтична «Венера Мілоська» символізує частину «почуттів» майбутнього альбому, натомість «Іржа» позиціонується як складова більш жорстких «нагород».
Нове звучання Опіум’ів додало динаміки та драйву, у порівнянні з попередніми роботами гурту. За словами фронтмена Олександра Іващука: «Ми зараз створюємо музику, під яку хочеться танцювати».
Пісні «Венера Мілоська» та «Іржа» викладаються для вільного завантаження на офіційному сайті www.opium.lviv.ua, згідно з політикою гурту.

Також новий сингл можна скачати тут:
http://depositfiles.com/files/349bbnmgg